Stade Matmut-Atlantique — фото, історія стадіону і AI-інтерпретація об’єкта
Stade Matmut-Atlantique, відомий також як Nouveau Stade de Bordeaux, стоїть у північній частині міста, у районі Bordeaux-Lac. Його спроєктували швейцарці з бюро Herzog & de Meuron, а збудував і далі експлуатує консорціум VINCI-Fayat на замовлення муніципалітету. Арена розрахована більш ніж на 42 тисячі глядачів, відкрилася в травні 2015-го і стала домашньою для «Жиронден Бордо». Головний візуальний образ — білий «ліс» із сотень тонких колон, що підтримують легкий, майже прозорий об’єм.
Stade Matmut-Atlantique: фото об’єкта
Розташування і як об’єкт виглядає в оригіналі
Стадіон знаходиться на північній околиці Бордо, у Bordeaux-Lac, поруч із виставковим комплексом і старим Vélodrome 1980-х років. Точна адреса — Cours Jules-Ladoumègue, 33300 Bordeaux. Ділянка має зручний виїзд на кільцеву дорогу; спочатку планували ще й трамвайний термінал лінії C. Усе це вписано в зелений пояс міста, тож архітектори особливо дбали про те, щоб будівля не виглядала чужорідною в ландшафті.
Здалеку вона нагадує величезну білу «касу» на підвищенні: гострокутний прямокутний дах спирається приблизно на дев’ятсот тонких білих колон. Колони викликають асоціацію зі стрункими соснами лісу Ланди, що росте південніше міста. При цьому стадіон зовсім не схожий на класичну чашу — швидше на храм, поставлений на подіум.
Історія об’єкта
Проєкт Herzog & de Meuron показали у 2011 році. Того ж року консорціум VINCI-Fayat виграв тендер, а ландшафтну частину доручили Мішелю Девіньє. Будівництво стартувало 1 лютого 2013-го і завершилося в квітні 2015-го. 18 травня мер Ален Жюппе урочисто відкрив арену, а вже 23 травня «Жиронден» провів тут перший домашній матч проти «Монпельє».
У 2016 році стадіон прийняв п’ять ігор Євро-2016, зокрема один чвертьфінал. 3 вересня 2015-го страхова група Matmut підписала десятирічний контракт на назву, і арена стала Matmut Atlantique. Зараз вона офіційно називається Stade Atlantique і належить Bordeaux Métropole. Її також обрали одним із майданчиків для футбольних матчів Олімпіади-2024 у Парижі. За перші п’ять років роботи стадіон відвідали близько 2,9 мільйона глядачів.
Архітектура та конструкція будівлі
Архітектори порівнюють споруду з античним храмом: колонада стоїть на подіумі, але сам подіум перетворили на широкі виразні сходи. Завдяки цьому межа між зовнішнім і внутрішнім простором майже зникає, а будівля виглядає легкою. «Ліс колон» працює як метафора, водночас стадіон залишається чітко функціональною ареною на 42 тисячі місць із відмінною видимістю з будь-якої точки.
Між полем і рівнем входу розташований клиноподібний об’єм, у якому зібрано всю програму — від інженерних систем до VIP-зон. Його форма зовні повторює профіль сходів, а всередині — нахил трибуни. Тому глядачі піднімаються зовнішніми сходами приблизно до середини ярусів, а не через класичні сходові клітки чи пандуси. Дах виконано зі сталевих ферм; основні матеріали — бетон і метал. У покрівлі є засклені жалюзі, що пропускають природне світло.
Арена має модульну місткість, гібридне поле (наполовину натуральне, наполовину синтетичне), розраховане на футбол, регбі й концерти, а також повноцінний HD Wi-Fi. Це був перший «підключений» стадіон у Франції. Інженерну частину зробили Cabinet Jaillet-Rouby та Structures Île-de-France; місцевим архітектором теж виступило бюро Cabinet Jaillet-Rouby.
Інтерпретація об’єкта від ШІ
Це авторська AI-інтерпретація на основі опублікованих матеріалів, а не офіційна позиція архітекторів.
З точки зору ШІ, головний парадокс у тому, що споруда на 42 тисячі місць намагається не домінувати над простором, а здаватися легкою. Для цього використали три прості прийоми: повторювані тонкі колони, які розчиняють масу; відкритий подіум зі сходами, що перетворює вхід на частину міського життя; і білий колір, який працює проти важкості бетону. Стара формула «Léger monument» дуже точно передає цей підхід — монумент без тиску. Образ лісу прив’язує будівлю до регіону, що для арен такого масштабу трапляється нечасто. Водночас нейтральна, чиста форма робить стадіон універсальним: він однаково добре працює і для футболу, і для регбі, і для великих концертів.
Основні характеристики
| Параметр | Значення |
|---|---|
| Назва | Stade Matmut-Atlantique (Nouveau Stade de Bordeaux, нині Stade Atlantique) |
| Тип об’єкта | Футбольний і мультифункціональний стадіон |
| Місцезнаходження | Bordeaux-Lac, Бордо, Жиронда, Франція |
| Архітектори | Herzog & de Meuron (Jacques Herzog, Pierre de Meuron, Stefan Marbach) |
| Місцевий архітектор | Cabinet Jaillet-Rouby |
| Ландшафт | Michel Desvigne |
| Замовник і виконавець | Місто Бордо; консорціум VINCI-Fayat |
| Будівництво | Лютий 2013 — квітень 2015 |
| Відкриття | 18 травня 2015 |
| Місткість | Понад 42 000 місць |
| Висота даху | 41,5 м |
| Площа забудови (поверхів) | 41 811 м² |
| Площа ділянки | 186 908 м² |
| Матеріали | Бетон, сталь, метал |
| Фотографи | Iwan Baan, Francis Vigouroux |
Stade Matmut-Atlantique — стадіон на понад 42 тисячі місць у Бордо, збудований у 2013–2015 роках за проєктом Herzog & de Meuron для клубу «Жиронден Бордо». Його головна візитівка — майже дев’ятсот тонких білих колон і плоский білий дах, натхненні лісом Ланди та образом класичного храму на подіумі. Подіум перетворили на відкриті сходи, якими глядачі піднімаються прямо до трибун, а всю функціональну програму зібрали всередині клиноподібного об’єму. Арена прийняла п’ять матчів Євро-2016, працювала під час Олімпіади-2024 і регулярно приймає великі концерти. Зараз вона офіційно називається Stade Atlantique. Основна ідея проєкту — монументальність без відчуття важкості.
